|
Вступ
І. Творчість – найвища з людських функцій. Вона ґрунтується на свободі волі і уяви. Виходячи з того, що кожна дитина – унікальна, вчитель покликаний насамперед допомогти їй розкрити свій творчий потенціал. Розвиваючи креативність, дитина «вилізає з індивідуалістичної шкаралупи, що в ній знаходилась» ( А. Галін).
ІІ. Креативна літературна освіта спрямована на формування творчого мислення всіх учнів на основі пошукової діяльності шляхом від наукового дослідження до встановлення фактів, формування проблем, гіпотез аж до їх вирішення і пояснення.
Щоб створити творчу атмосферу на уроці, учителю варто подбати про наступне:
1. Наповнити навчальний процес позитивним емоційним змістом.
2. Навчити учнів критично ставитись до стереотипів. «Творчість починається з сумніву».
3. Будь-яка проблема має декілька варіантів вирішення, їх варто пошукати.
4. Використовувати метод відкритого питання.
5. Спонукати учнів до винахідницької діяльності ( не обов’язково чогось нового).
При плануванні уроку, під час якого будуть використані завдання з розвитку креативного мислення, необхідно:
- ретельно продумати початок уроку;
- суворо слідкувати за розподілом часу;
- визначити ступінь реалізації мети та завдань уроку;
- Перед завершенням уроку виділити час для актуалізації інноваційних прийомів та рефлексії.
Я у своїй роботі віддаю перевагу такому типу інновації як технологія розвитку креативності. Для реалізації я обрала проблему: «Розвиток креативного мислення на уроках зарубіжної літератури». Чому саме над такою проблемою я працюю? Сьогодні частіше за все під освітою розуміємо процес викладання знань широкому загалу людей. У наш час ми замінили мудрість на знання, а потім знання – на відомості. Це ставить діагноз нашому суспільству стосовно проблем, пов’язаних з навчанням, отриманням освіти. Учням не можна давати просто суму знань. Учнів треба вчити думати, співчувати, шукати, треба пробуджувати в ній творчі підходи до життя, чим би вона не займалася.
Тому пріоритетними напрямками роботи для себе я визначила:
- формування стійкої мотивації вивчення літератури, відчуття краси та виразності художнього слова;
- розвиток творчих здібностей у процесі вивчення літератури;
- формування та розвиток критичного та асоціативного мислення.
Уроки зарубіжної літератури – це в першу чергу уроки «людино творення». Курс літератури має бути насамперед розвиваючим, особистісно-творчим, а не інформативним. Література – не тільки джерело певної інформації, а й засіб впливу на особистість учня, впливу позитивного. І цей потенціал треба використати якнайповніше. Як на мене, незрівнянно важливіше для вчителя літератури підготувати не просто кваліфікованого, грамотного читача, а насамперед – Людину, Особистість.
Реалізувати цей підхід у навчально-виховному процесі мені допомагає орієнтування на інноваційні освітні технології в умовах урочної системи, організація самостійного творчого пошуку учнів та проведення позакласної роботи із зарубіжної літератури.
Система формування креативного мислення
Актуальність досвіду
У сучасній освіті гостро стоїть проблема творчого розвитку особистості. Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства взагалі і кожної людини зокрема. Усе це разом пов’язане з рівнем загальної освіти, увагою до розвитку творчих можливостей особистості, створення умов для її творчої пошукової дослідницької реалізації, а значить для розвитку її креативності.
У нинішньому стрімко мінливому світі молодь повинна вміти надавати відповідний контекст новим ідеям та знанням, оцінювати сучасні знахідки та відкидати знецінену інформацію. Учні повинні усвідомлювати – критично, творчо, плідно – ту частину відомостей, з якою вони стикаються. Щоб добре орієнтуватися у великому потоці інформації, сучасна молодь повинна вміти застосувати ряд практичних умінь і навичок, творчого практичного мислення, що дозволить ефективно переробляти інформацію в значущі ідеї, які з успіхом можна використати на практиці.
Саме такій меті слугують інноваційні технології, що спрямовують процес навчання не лише на засвоєння досвіду, а на розвиток в учнів умінь створювати нові ефективні зразки й моделі особистісної діяльності.
Технологія формування критичного мислення
Технологія критичного мислення допомагає учневі впорядковувати потік інформації, добирати з вивченого головне – те, що сприяє кращому сприйманню і засвоєнню. Критичне мислення – мислення вищого порядку, яке спирається на інформацію, усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших.
Параметрами критичного мислення є: особистісне ставлення до об’єкта, аргументованість висновків, логічність викладу, здатність змінити позицію на основі контраргументу.
Основні прийоми технології: використання сенканів, мозковий штурм, читання з позначками, дискусія, гранування, прийом «Кола Вена», прийом «Коло думок», «Асоціативний кущ», схеми.
- Прийом «Кола Вена» дає змогу у процесі компаративного аналізу розширити бачення( наприклад, компаративний аналіз мотиву продавання душі дияволу у творах Гете «Фауст», О. Уайльд «Портрет Доріана Грея», М. Булгаков «Майстер і Маргарита»).
- Прийоми «Гронування», «Асоціативний кущ» дають змогу у будь-якому явищі, предметі, персонажі побачити найголовніше, критично осмислити його і відокремити.
- Прийом «Психологічний портрет» передає психологічний стан героя. Наприклад, його можна використати, характеризуючи образ Доріана Грея за романом О. Уайльда «Портрет Доріана Грея»
- Опорно-логічні схеми розвивають зорову пам’ять учня, сприяють легшому запам’ятовуванню.
- Прийом «Відтягнута відгадка». На початку уроку вчитель задає загадку, розповідає цікавий факт, в якому криється загадка. Відповідь буде знайдена під час роботи над новим матеріалом.
- Прийом «Спіймай помилку!». Пояснюючи новий матеріал чи під час актуалізації опорних знань вчитель навмисно припускається помилок, про що заздалегідь попереджаються учні.
- Прийом «Питання до тексту». Розпочинаючи роботу з текстом, поставити перед учнями завдання: скласти питання репродуктивного та розвиваючого характеру. Провести конкурс на найцікавіше питання.
- Гра «Так чи ні». Використовується для зацікавленості дітей, створення ситуації деякої інтриги. Ця гра навчає школярів слухати один одного, складати різнорівневі факти у одну картину, систематизувати вже наявну інформацію. Алгоритм дії: учитель або учень загадує об’єкт, предмет, персонаж. Учні намагаються здогадатися, про що йде мова за допомогою своїх запитань, на що вчитель може відповісти тільки «Так» чи «Ні».
- Прийом «Своя опора». Учитель навчає учнів складати власний опорний конспект нового матеріалу (полегшений варіант, розгорнутий план). Добре, якщо учні встигають на уроці пояснити сусіду свої опорні конспекти, а потім проговорити тему за чужою опорою.
- Прийом «Рефлексія». У кінці уроку доречно поставити учням питання не тільки за новим матеріалом, а й такі, що підводять їх до рефлексії. Наприклад, Що на уроці було головним? Цікавим? Чого ви навчилися?
- Прийом «Пласт». Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком.
- Я думаю…
- Тому що…
- Наприклад …
- Отже …
Технологія креативної літературної освіти
|
№
з/п
|
Назва технології
|
Короткий опис
|
Приклади
|
|
1
|
«Пошук альтернатив»
|
Будь-яка приватна точка зору на щось – це тільки одна з багатьох можливих точок зору. Креативний підхід – знаходження якомога більшої кількості рішень. Для активізації пошуку альтернатив слід встановити квоту – деяку фіксовану кількість альтернативних шляхів підходу до ситуації.
|
Описати героя твору, його характер ( квота – 5-6 рис характеру).
|
|
2
|
Гра «Німе кіно»
|
Зобразити героя твору за допомогою жестів, міміки. Інші учні мають відгадати.
|
Зобразити Скруджа Ебенейзера («Різдвяна пісня в прозі» Ч. Діккенса)
|
|
3
|
Робота в групах
|
Клас ділиться на групи, яким роздаються картки з назвою об’єкту. Необхідно придумати пропозиції, в яких би відбувалась яка-небудь дія з цим об’єктом так, щоб інша група визначила, про що йдеться
|
Клас ділиться на три групи. Перша група отримала картку із написом «Ліс». Дії об’ єкта: як повнокровний герой твору він то впускає в себе людей, даруючи їм хмиз, новорічні ялинки, ягоди і гриби, то закриває перед ними всі дороги, примушує блукати. Друга група отримала картку «Палац». Дії: у ньому змінилось багато поколінь людей, він почув багато розмов, завжди захищав людей від негоди і холоду і був найкрасивішим серед інших, собі подібних.
|
|
4
|
Пошук причин
|
До фактів добираються причини.
|
Пасербиця була нагороджена Метелицею. Назвати причини (квота: 4-5 причин): 1) вона заробила нагороду старанною працею; 2) вона була слухняною; 3) пані Метелиця пожаліла її; 4) вона сама не прагнула винагороди; 5) була вдячна пані Метелиці, що та дала їй прилисток і роботу.
|
|
5
|
«Зняття штучних обмежень»
|
Будь-яке припущення можна піддати сумніву
1. Інтерпретація неповної інформації. Створити схему, в яку входить один з героїв твору або його дії (активні – пасивні). Учні мають відгадати, про кого йде мова.
2. Створення моделей.
3. Використання проблемних запитань.
|
Наприклад, скласти ланцюжок з об’єктів ( використовуєм малюнки, записані на картках слова ) про те, що допомогло Робінзону Крузо вижити на безлюдному острові..
|
|
6
|
Міркування від протилежного.
|
Ми спочатку сприймаємо речі такими , якими вони є, а потім «вивертаємо» їх навиворіт і дивимось ,як можна розвинути ситуацію. Учням пропонується ситуація: Тарас Бульба не вбив свого сина Андрія. Яким би було життя Андрія?
|
Чому Тарас Бульба не залишив живим свого сина Андрія?
Учні називають різні варіанти . які записуються на дошці Учні доходять висновку, що життя зрадника гірше і страшніше за смерть, бо він всюди чужий, його всі зневажають.
|
|
7
|
Дроблення на частини
|
Якщо ми дробимо ситуацію, описану в творі, на окремі епізоди, у нас з являється можливість видозмінити її, з’єднавши частини якось по-новому.
|
|
|
8
|
Створення алгоритмічних процедур.
|
Створення алгоритмів припускає планування дій, здійснюване розбивкою їх на певну кількість кроків. Суть завдання: розглянути різні варіанти підходів до цієї самої дії, перегрупування деяких кроків. Цю вправу можна проводити у вигляді гри-змагання.
|
створити алгоритм дії Діка Сенда після загибелі капітана Халла і його команди з роману Ж. Верна «П’ ятнадцятилітній капітан» або князя Олега з «Пісні про віщого Олега» О. Пушкіна і т. д.
|
|
9
|
Аналогія
|
Аналогію широко використовують при здійсненні компаративного аналізу текстів
|
Можна використати і наступні завдання:
- «перекласти на звичайну мову прислів’я;
- підібрати прислів’я, аналогічні даному;
- дібрати аналогічну ситуацію;
- створити схему розвитку сюжету;
- намалювати схему зв’язків героїв у творі, потім замінити героїв на цифри, букви, складові частини комп’ютера, за схемою створити новий твір;
- закодувати зміст поезії, наприклад хоку, створивши власні знаки-піктограми.
|
Особливості використання технології «Проблемне навчання»
Проблемне навчання – організація навчального процесу, що передбачає створення проблемної ситуації та активну самостійну діяльність учнів у її розв’язанні. Це веде до ґрунтовного засвоєння й закріплення наукових положень, розвиває творче мислення і здатність до самостійної діяльності. Навчальна проблема – суперечність між старою та новою інформацією. Проблемне питання завжди містить тезу та антитезу. Наприклад, Родіон Раскольников вирішив перевірити на собі теорію «сильної особи», хто ж він є: «герой» на зразок Наполеона, чи «воша». Що нікчемна, що дрижить, боїться? І перевірив. Та так перевірив, що не міг спати, його лихоманило, був на межі божевілля. Він говорить Соні, що вони обоє «прокляті». А що це означає?»
Особливості використання ігрових технологій навчання
Технологія ігрового навчання – це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання явищ, «проживання» ситуації).
Навчальні ігри мають на меті, окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь та навичок, ще й надання учневі можливості самовизначитися, сприяють розвитку творчих здібностей, емоційному сприйманню змісту навчання тощо.
Найбільш поширені навчальні ігри, які використовую в роботі: змагання (КВК, турнір, вікторина), імітації (ток-шоу, аукціон, драматизація).
Структура гри включає: ігрову задумку, правила гри, ігрові дії, дидактичні завдання, обладнання, результат гри. Кожен свій урок намагаюся зробити хвилюючим, емоційним, азартним. Учні повинні жити темою, а не проходити тему. Як цього добитися? Зробити традиційне – несподіваним, нестандартним.
Висновки
Розвиваючи креативне мислення, можна використовувати багато форм роботи, зокрема, дійові, творчі ігри, тести-роздуми, завдання-малюнки, дослідницьку роботу (індивідуальну і групову) та багато інших форм. Процес навчання перетворюється на захоплюючу мандрівку кураїною знань. Адже, за Пойа, «Найкращий спосіб вивчити будь-що – це відкрити самому». Ми повинні спонукати в дітях радість відкриття нового. Предмет літератури стане ближчим до життя і допоможе сформувати сталі вміння в пошуку багатьох рішень в різних життєвих ситуаціях.
|
