Мистецтво навчання полягає не в умінні повідомляти, а в умінні збуджувати, розбурхувати, оживляти
А. Дістервег
У всі часи педагога хвилювала проблема, як зробити так, щоб усім було цікаво на уроці, щоб усі були зайняті навчальним процесом, щоб не залишилося жодного байдужого. В останній час особливо знизився інтерес учнів до навчання.
Тож у зв’язку з тенденцією зниження інтересу учнів до навчальної діяльності у шкільну практику почали входити нестандартні форми уроків. Вони з’явилися в середині 70-х років ХХ століття. З того часу форми проведення цих уроків стали більш численними й різноманітними. Якоюсь мірою вони набули буденності в шкільному житті, навіть до класичних уроків учителі включають елементи нестандартності.
Нестандартність уроків – один із дійових засобів виходу на справжній інтерес учнів до вивчення російської мови та світової літератури. Проблеми освіти в XXI столітті цікавлять вчених і вчителів, батьків і учнів. Особливого значення набуває ідея фундаментальних знань, подолання розриву між традиційними та сучасними методологіями, проблеми діалогу культур.
Нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. У них незвичайні задум, організація, методика проведення. Тому багато педагогів бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку демократизації школи. З іншого боку – перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи, вводити їх у систему недоцільно через відсутність серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності, великої витрати часу на підготовку до уроку.
Пошук шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках – не нова проблема в дидактиці. Проблемами методики уроку, шляхів його вдосконалення переймалися багато вчених і вчителів таких, як Є. М. Ільїн, А. М. Алексюк, Ю. К. Бабанський, M. І. Махмутов, В. О. Оніщук, І. П. Підласий, Д. О. Тхоржевський, H. M. Яковлєв та багато інших.
Сьогодні нестандартні (нетрадиційні) уроки є звичайною ознакою будь-якої школи, можна навіть говорити про «моду» на той чи інший тип уроку, та ставлення до них не можна назвати однозначним. Зрозуміло, що незвичайні за змістом, організацією, такі заняття приваблюють школярів, сприяють розвитку особистих здібностей. Але ці уроки вимагають значних витрат часу від учителя та учнів.
Час не стоїть на місці. Суспільство потребує від людини певних умінь, які можна застосувати на практиці: уміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів; комунікабельності – уміння працювати у злагоді з іншими і спільно доходити мети. Саме тому вчителі повинні усвідомити необхідність застосування під час викладання предмету таких форм і методів, які б збуджували творчість учнів, створювали атмосферу розкутості, емоційного піднесення.
Нестандартні форми роботи є актуальними, оскільки в підлітковому віці спостерігається потреба у створенні власного світогляду. Прагнення до дорослості. Бурхливий розвиток фантазії та уяви, спрямованість на самовираження в суспільстві.
Актуалізація проблеми нестандартних уроків та їхній вплив на всебічний розвиток дитини пов’язана, насамперед, із загальновизнаним фактом низького рівня готовності дітей до життя за межами школи. Мета таких уроків: навчити приймати рішення та робити правильний вибір; відчувати себе громадянином країни, членом колективу, що ти потрібний людям; виробити необхідність та вміння співпрацювати з іншими людьми; працювати якісно, проявляти ініціативу; виробити навички роботи з великим обсягом різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук.
Цих якостей майбутнім громадянам України можна набути через використання та запровадження в школі інновацій, нетрадиційного навчання, нестандартних уроків.
Термін «нестандартний урок» передбачає наявність стандартних уроків. Стандартні уроки — це ті, які дають обов’язковий мінімум знань.
Нестандартні уроки — оригінальні за формою, із застосуванням незвичних методів і прийомів. Такі уроки найкраще проводити в 5-7 класах; щоб не зупинятися на досягнутому, впроваджувати у практику інноваційні технології. Нестандартний урок — це свято, і головне при цьому — підготовка до нього, передчуття чогось незвичного, радісного. Це активізує учнів, формує у них допитливість, позитивне ставлення до навчання. Та й урок взагалі — це творчість, він не може бути без імпровізації, живої думки. Вивчення світової літератури у 5 класі починається з теми «Казки народів світу». Можна побудувати вивчення даної теми, використавши такі види нестандартних уроків, як урок-подорож (тема «Мандрує світом хитрий лис…». Індійська народна казка «Фарбований Шакал». Викриття в образах тварин негативних людських якостей.», урок-дослідження (тема «Японська народна казка «Ісумбосі, або Хлопчик-Мізинчик»… Національний колорит японських казок»), урок з елементами передбачення (тема «Китайська народна казка «Пензлик Маляна». Поетизація мистецтва й уславлення образу митця в казці. Значення фантастичних елементів»), урок-презентацію (урок позакласного читання за казками Шарля Перро), урок-подорож (при узагальненні матеріалу з теми «Казки народів світу»).
На уроках української та російської мов елементи нестандартності (вікторини, граматичні ігри, загадки (шаради, анаграми, метаграми, логогрифи)) можна використовувати, починаючи вже з 5 класу; можна проводити уроки-ігри, уроки-аукціони, уроки-ярмарки, уроки-змагання, уроки-дослідження тощо.
Яка ж користь від проведення нестандартних уроків?
По-перше, нестандартні уроки допомагають зняти ярлики з учнів: кожний учень, потрапляючи у нестандартні ситуації, може проявити себе з невідомої сторони.
По-друге, нестандартні уроки сприяють підвищенню інтересу учнів до предмету.
По-третє, нестандартні уроки розвивають мислення, логіку, навчають учнів міркувати, приймати рішення і відповідати за власні вчинки.
По-четверте, нестандартні уроки допомагають дітям знайти контакт один з одним, навчають працювати в команді, є доброю профілактикою конфліктів між школярами. Нестандартні уроки навчають спілкуватися.
Шкільні уроки – це дорога до вершин знань, процес удосконалення та інтелектуального зростання учня. На кожному уроці народжуються хвилюючі дитячі душі думки і незвичайні відкриття. Наскільки цінними й цікавими будуть секунди, хвилини, години та роки, проведені учнем за шкільною партою, багато в чому залежить від старань учителя.
Анатоль Франс дуже тонко висловив думку про важливість незвичайного викладу навчального матеріалу: «Краще засвоюються ті знання, які вживають з апетитом». Багато досвідчених і молодих педагогів ставлять перед собою питання, як провести цікавий урок? Такий, щоб діти боялися на нього запізнитися, а після дзвоника не спішили залишати клас. Як розбудити «апетит» учнів до нових знань? Як грамотно використати добре знайомі педагогічні прийоми і методики, щоб проводити уроки, що запам’ятаються надовго?
Основна функція нетрадиційного уроку в системі гуманістичної освіти полягає в створенні необхідного дидактичного фону для прояву і задоволення особистісних потреб учнів і педагогів. Наприклад, прагнення до гласності реалізується в уроках типу «громадський огляд знань», «прес-конференція»; тяга до роздумів, дискусій, суперечок, у ході яких народжується істина, - в уроках-диспутах, дискусіях, дебатах. Усвідомлення важливості ділового партнерства приходить на уроках з використанням групових форм роботи. Тут же знаходить відображення потреба в милосерді, розширенні і зміцненні людських контактів. Потреба поважати справу, вміти її виконувати, судити про людину по конкретних справах, а не тільки за словами - на уроках - рольових іграх. Звернення суспільства до людини та її внутрішнього світу, прагненням, потребам знаходить відображення в уроках-консультаціях, а також на уроках з дидактичними іграми.
Крім того, можна виділити ще ряд функцій, які виконує нестандартний урок:
навчальна - розвиток пам'яті, уваги, навичок володіння мовою, сприйняття інформації різного характеру;
розважальна - створення сприятливої атмосфери, трансформація уроку в захоплюючу дійство;
комунікативна - згуртування колективу, встановлення позитивних емоційних контактів;
розвиваюча - гармонійний розвиток особистісних якостей;
психотехнічна – формування навичок підготовки фізіологічного стану для більш ефективної діяльності і засвоєння більшого обсягу інформації;
виховна - психотренінг та психокорекція прояви особистості в умовних (ігрових) моделях життєвих ситуацій;
релаксаційна - зняття емоційної напруги.
Таке функціональне навантаження уроку дозволяє використовувати елементи відразу декількох ефективних педагогічних технологій (особистісно-орієнтованого навчання і виховання, диференційованого, проблемного, діалогового, рефлексивного і т. д.) або яку-небудь одну (у відповідності з цілями і завданнями).
Отже, кожен урок повинен викликати у дитини зацікавленість. Як же підготувати і провести продуктивний і урок.
Планувати потрібно, враховуючи індивідуальні та вікові особливості учнів, їхній емоційний настрій. Концепція кожного цікавого заняття завжди повинна мати творчий задум.
Учитель повинен поставити себе на місце дитини, не обмежувати політ фантазії і нестандартні рішення обов’язково знайдуться. А бездоганне володіння матеріалом і педагогічна імпровізація допоможуть провести урок цікаво.
Учитель повинен пам’ятати, що гарний початок уроку – запорука успіху! Розпочинати урок потрібно активно (можна – з невеликого сюрпризу!), чітко сформулювати його мету, перевірити домашнє завдання, використовуючи нестандартні форми роботи.
Цікавий урок має чітку структуру: урок повинен бути поділений на чіткі фрагменти з логічними мостами між ними. Кожна окрема частина уроку не повинна затягуватись (в середньому – до 12 хвилин, за виключенням пояснення нового матеріалу)
Для проведення захоплюючого уроку потрібно використовувати різноманітні техніки. З допомогою комп’ютера та мультимедійного проектора можна просто і легко зробити як нетрадиційний, так і традиційний урок.
Учитель повинен проявляти гнучкість. Поломка обладнання, втомлюваність учнів чи несподівані запитання – це ситуації, з яких учитель повинен вміти швидко і грамотно знаходити вихід. Наприклад, щоб зняти напругу в класі потрібно мати в запасі прості і цікаві завдання з теми (краще – в ігровій формі).
Як провести цікавий урок для старшокласників? Учитель повинен не боятися зламати стереотипи, не боятися експериментів та імпровізацій! Повинен уникати шаблонів! Адже однією з причин відсутності у учнів інтересу на уроці найчастіше пов’язане з тим, що учні наперед знають всі етапи уроку. Цей ланцюжок можна і потрібно розірвати.
Учитель на уроці не повинен виконувати за учнів всі роботи, щоб допомогти їм; учитель повинен стимулювати активність учнів, давати їм прості і логічні інструкції для виконання завдань будь-якої складності.
Доцільно використовувати роботу в групах: такі заняття не тільки цікаві, але й навчають учнів приймати колективні рішення, розвивають почуття партнерства.
Щоб проводити цікаві уроки, треба постійно шукати і знаходити незвичайні та дивовижні факти з кожної теми. Яких немає в підручнику. Учитель повинен дивувати своїх учнів та не переставати дивуватися разом з ними.
Учитель повинен створювати і постійно поповнювати власну методичну скарбничку найбільш вдалих, цікавих та захоплюючих завдань і форм роботи, використовувати цікавий матеріал на кожному уроці.
Тематичні ігри зроблять урок цікавим у будь-якому класі. Гра створює на уроці атмосферу розкутості, знімає напруження. А тому учні краще засвоюють нові знання.
Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються (повністю або частково) у рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів та видів роботи.
Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку і вихованню.
Для нестандартних уроків є характерною інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.
Порівняно зі звичайним нормативним заняттям, нестандартний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь.
Крім цього, такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нестандартних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Не дивно, що в методичній літературі їх часто відзначають як «урок-гра», «урок-змагання» тощо.
Водночас не слід перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи в школі, вони не завжди характеризуються серйозною, вдумливою пізнавальною працею учнів, високою результативністю; властива їм і велика витрата часу під час підготовки.
Істотно важливе значення для нестандартного уроку має організаційна форма навчання. З цього погляду їх поділяють на такі типи:
Уроки-змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони, уроки типу КВК). Такі уроки передбачають поділ на групи, що змагаються між собою: проведення різноманітних конкурсів та оцінювання результатів).
Уроки громадського огляду знань (уроки-заліки, уроки-консультації, уроки взаємного навчання). До них звертаються, щоб оцінити найскладніші розділи навчальної програми. Ці уроки спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури. Проводять їх наприкінці семестру, навчального року.
Уроки комунікативної спрямованості (уроки-диспути, конференції, телеуроки). Вони передбачають самостійне опрацювання матеріалу, підготовку рефератів, обговорення або доповнення опонентів. Сприяють розвитку комунікативних умінь та навичок самостійної роботи.
Театралізовані уроки (виконання ролей за сценарієм, імітація певної діяльності) збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів. Особливо цінним є для школярів 5-6 класів, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним. Драматизація є засобом надання навчального матеріалу і навчального процесу, емоційності, забезпечує міжпредметні зв’язки.
Уроки-подорожі, мандрівки, пов’язані з виконанням ролей, відповідним оформленням, умовами проведення - найбільш поширений вид нестандартних уроків.
Отже, нестандартні уроки з російської мови та світової літератури руйнують застиглі штампи в організації навчально-виховного процесу, спрямовуючи його в русло активізації пізнавальної самостійності та творчої активності.
Найвищої майстерності у проведенні такого уроку досягає той учитель, який дозволяє своєму класові вільно почуватися і переживати, але утримує його в тих рамках, які потрібні для успіху у навчанні. Користуючись свободою творчості і самостійної діяльності, учні не повинні забувати, що вони на уроці та дотримуватись певної дисципліни.
А. С. Макаренко говорив: «У дитячому віці гра – це норма, і дитина повинна завжди гратися, навіть коли робить серйозну справу». Гра супроводжує людину протягом усього життя, протягом усього існування людства. Адже, в якійсь мірі, усе наше життя – це гра. Навіть стаючи дорослими, опиняючись у певних життєвих ситуаціях, ми відчуємо себе в тій чи іншій ролі. А для дитини гра – це основний вид діяльності, це засіб взаємодії з навколишнім світом, засіб його пізнання. Гра – королева дитинства. Учитель літератури завжди дбає про те, щоб зацікавити учнів предметом, кинути в їхні душі зерна самостійного мислення. І щоб цей грунт був справді живим, благодатним, слід пам’ятати, що література – це мистецтво, єдність правди і краси, реальності і фантазії, а отже і урок літератури мусить поєднати в собі все це. Особливо важливо зацікавити учнів літературою в перші роки їхнього навчання. Поєднання серйозного аналізу і захоплюючої гри – ось що, на мою думку, може сприяти тому, щоб учні зрозуміли чудову красу, духовну звабливість літератури і захопилися нею назавжди.
Цікаві театралізовані уроки можна провести по казці «Пані Метелиця», де учні, переодягнувшись у казкових героїв інсценізують твір. Захоплююче проходить урок «На балу у Попелюшки», де п’ятикласники зустрічаються з героями різних творів Шарля Перро. Розгадують різні головоломки, які допомагають зрозуміти суть того чи іншого героя. Часто застосовую кольорові барви – це дитячі ілюстрації до творів або зображення за допомогою кольору рис характеру героя, його настрою...
Подобається школярам виступати в ролі журналіста, який веде дружню бесіду з автором твору чи з якимось конкретним героєм, або виступити у ролі самого автора твору. Найбільш поширені ігри у моїй педагогічній практиці це «Далі, далі...», «Впізнай героя», «Згадай», «Чи уважний ти?», «Чи знаєте ви що?», «Зустріч з автором». Це і викладення навчального матеріалу від імені казкового героя, і створення сценаріїв фільмів за прочитаними творами, і малювання. І написання власних завершень до казок чи улюбленого твору, і уроки – подорожі, і уроки – презентації, і безліч інших форм. І все ж головне, щоб форма уроку не домінувала над змістом, а сприяла засвоєнню цього змісту, легко і ненав’язливо розкривала ідею твору, його проблематику, особливості образної системи.
Велику роль у проведенні нестандартних уроків відіграє комп’ютер: можна підібрати і показати цікавий ілюстративний матеріал, мультимедійну презентацію, фрагмент фільму чи мультфільму, зробити музичне оформлення уроку тощо.
Проведення нестандартних уроків або створення на звичайному уроці нестандартних ситуацій сприяють виробленню в учнів умінь:
гнучко адаптуватися до умов життя, що постійно змінюються;
володіти високим рівнем толерантності;
пристосовувати отримані знання до власного життєвого простору.
Висновок
Переваги нестандартних уроків у порівнянні зі звичними структурами уроків у тому, що значно підвищується інтерес учнів до навчання, їх активність у пізнанні й творчості, самостійність пошуків знань, переживання успіху досягнень, ініціативність, можливість індивідуального підходу до учнів, використання інноваційних та інформаційних педагогічних технологій, розвиток культури спілкування, взаємовідповідальності тощо.
Але є деякі складності й недоліки використання нестандартних уроків: затрати більшого часу на підготовку і проведення таких уроків; не всі учні в рівній мірі активні; організаційні труднощі (дисципліна, правила поведінки); ускладнюється система оцінювання, аналізу результатів навчання; забезпечення науково-методичної і матеріально-технічної бази навчання; знаходження певного місця таких уроків в навчально-виховному процесі.
Недарма педагог - новатор В. О. Сухомлинський казав, що до хорошого уроку треба готуватися все життя. Такими ж прикладами творчого підходу й проведення занять з учнями є досвід роботи педагогів - новаторів В. Ф. Шаталова, І. П. Волкова та інших.
Нестандартні форми, ігрові елементи – це необхідний напрям у вивченні таких складних і цікавих навчальних предметів, як «Російська мова» та «Світова література». Адже нестандартні форми та методи діяльності дозволяють учителю ефективно використовувати «надлишкову» активність учнів, спрямовуючи її у корисне русло. Вони формують в учнів навички взаємодії з іншими людьми, вміння чітко формулювати й обґрунтовувати свою точку зору, вести дискусію і знаходити компромісні варіанти рішень. А отже, на таких уроках діти готуються до самостійного життя.
| 
