У роботі дається визначення поняття «компетентнісний підхід» у сучасній науковій думці. Автор звертається до досвіду вітчизняних та зарубіжних дослідників. У роботі узагальнено різноманітні тлумачення терміну «компетентність». Описано компетентністний підхід до організації навчального процесу на уроках зарубіжної літератури. Робота містить теоретичні засади, методичний аспект та практичне застосування компетентнісного підходу

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………...5

Розділ І. Теоретичні засади компетентнісного підходу до навчання………………………………………………………………………………..7

Розділ ІІ. Методичний аспект компетентнісного уроку…………………………………………………………………………………...12

Розділ ІІІ. Практичне застосування компетентнісного підходу до викладання зарубіжної літератури………………………………………………..16

Висновки………………………………………………………………………...21

Додатки…………………………………………………………………………..23

Використана література……………………………………………………….36

1. Вступ

У нових умовах розвитку інформаційного суспільства виникає необхідність розроблення єдиної загальнодержавної стратегії у галузі освіти, орієнтованої на формування і розвиток у молоді навиків життя у соціумі. За умов змін у державі особливого значення набувають питання формування нових життєвих стратегій, компетентності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки молодої людини. За таких умов гостро стоїть завдання створення нової філософії освіти, відкритої до прагнень та розвитку життєвого потенціалу учня. На цій основі формується педагогіка компетентнісної людини.

Переконана, що якість системи середньої освіти визначається тим, наскільки підготовлені до життя випускники школи. Знання і вміння, навички, яких набувають учні в процесі вивчення російської мови та зарубіжної літератури, не переходять автоматично у таку готовність.

Поряд із засвоєнням базових знань перед педагогами постає завдання навчити учнів учитися, виробити потребу у навчанні впродовж життя, навчити використовувати отриманні знання у своїй практичній діяльності - професійній, побутовій і тощо. Лозунг «Освіта для життя» відходить у минуле, зараз більш актуальним є лозунг «Освіта протягом життя»

Вирішити зазначенні завдання покликаний компетентністний підхід, який має на меті створити умови для розвитку особистості учнів і формування в них ключових, базових, основних і предметних компетентностей.

Що спонукало мене до вивчення проблеми компетентнісного підходу?

• Зросли вимоги до грамотності учнів;
• Низькі результати засвоєння матеріалу, що веде до зниження знань і практичних умінь;
• Прагнення навчити учнів здобувати знання.

Чому саме звернулася до цієї проблеми?

• Щоб піднести відповідальність учня за вивчення теорії, переконавши його результатами виконаної роботи;
• Проблема компетентністно спрямованої освіти сьогодні є основним напрямком пошуків педагогів;
• Критерії оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти базуються на переконанні, що навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна не просто дати суму знань, а сформувати комплекс компетенцій;
• Перспективність компетентністного підходу передбачає високу готовність випускника школи до успішної діяльності в різних сферах.

Отже потрібно сформувати компетентності, яких потребує суспільство:

• Здатність учитися все життя;
• Комунікативність;
• Творча креативність;
• Здатність робити вибір та нести за нього відповідальність;
• Високий рівень самостійності особистості.

2. Теоретичні засади компетентнісного підходу до навчання

І так як освітній процес в основному відбувається на уроці, то і сучасний урок повинен мати компетентнісно орієнтоване спрямування, тобто і його структура, і його форми проведення, і технології й методи, які ми використовуємо, повинні забезпечувати розвиток і формування компетентностей, необхідних особистості для життєздійснення, життєреаліазації, життєтворчості.

На сучасному етапі розвитку освіти кінцевим результатом навчального процесу є формування компетентного випускника школи, розвиток ключових і предметних компетентностей учня. І так як освітній процес в основному відбувається на уроці, то і сучасний урок повинен мати компетентнісно орієнтоване спрямування, тобто і його структура, і його форми проведення, і технології й методи, які ми використовуємо, повинні забезпечувати розвиток і формування компетентностей, необхідних особистості для життєздійснення, життєреаліазації, життєтворчості. Тому сьогодні постає актуальне завдання – сконструювати Модель компетентнісного уроку, яка б допомогла й вчителю, й учню реалізувати найголовнішу мету – забезпечити формування компетентної особистості, готової до життєздійснення.

Але перш ніж приступити до проектування компетентісно-зорієнтованого уроку, спробуємо порівняти традиційний і компетентісний підходи до навчання.

Отже, мета вчителя-філолога – виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості; об’єкт – особистість учня (його духовно-емоційний світ, моральні цінності та орієнтації, творче мислення, уява, читацькі компетентності, мовлення). Саме тому зараз основну увагу почали приділяти питанню розвитку ключових та предметних компетентностей учнів.

Компетентність у перекладі (від лат.) означає коло питань, із яких людина має знання та досвід. Компетентна в певній сфері людина має відповідні знання та здібності, що дозволяють їй обґрунтовано судити про цю сферу й ефективно діяти в ній. У навчанні компетентнісний підхід передбачає формування здатності діяти в різних ситуаціях для розв’язання актуальних проблем. Такий підхід не просто допомагає учням засвоювати знання і вміння, часто відокремлені одне від одного, а дозволяє опановувати їх комплексно, що зрештою допоможе майбутньому громадянину адаптуватися в соціумі.

Поняття компетентності відповідно до Міжнародного департаменту стандартів для навчання, досягнення та освіти визначається як спроможність кваліфіковано проводити діяльність, виконувати завдання або роботу. При цьому поняття компетентності містить в собі знання, вміння та навички і ставлення, що дають змогу особистості ефективно діяти або виконувати певні функції, спрямовані на досягнення певних стандартів у професійній галузі або певній діяльності.

С. Бондар подає таке визначення: «Компетенції – це здатність розв’язувати проблеми, що забезпечується не лише володінням готовою інформацією, а й інтенсивною участю розуму, досвіду, творчих здібностей учнів».

С. Шишов визначає компетенцію як загальну здатність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню. «Компетенція не зводиться ні до знань, ні до навичок, бути компетентним не означає бути ученим чи освіченим», наголошує він.

С. Сафарян розмежовує терміни «компетентність» і «компетенція», пояснюючи, що компетенція - у перекладі з латинської – це коло питань, щодо яких людина обізнана добре, пізнала їх і має досвід. Компетентність – це володіння людиною певною компетенцією. А компетентний – такий, який має достатні знання у якій-небудь галузі, добре з чим-небудь обізнаний.

О. Савенко під компетенцією розуміє інтегральну якість особистості, що виявляється в загальній здатності та готовності її до діяльності.

Як зазначає О.І. Пометун під «компетентнісним підходом» слід мати на увазі спрямованість освітнього процесу на формування ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу, на думку автора, буде формування загальної компетентності людини, що є сукупністю ключових компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості. Така характеристика має сформуватися в процесі навчання і містити знання, вміння, ставлення, досвід діяльності й поведінкові моделі особистості.

Компетентнісний підхід, як зазначає А. Андреєв, на сучасному етапі переходить із стадії самовизначення в стадію самореалізації, коли заявлені ним загальні принципи і методологічні установи повинні підтвердити себе у різних прикладних розробках.

За визначенням Ісака Фруміна, компетентнісний підхід – це спроба дати відповідь на запитання, чому і як навчати. В освіті компетентнісний підхід реалізується як ключові компетентності, загальні предметні вміння, прикладні предметні вміння; життєві навички.

Н.М. Бібік аналізує компетентнісний підхід в освітньому процесі як переорієнтацію «з процесу на результат освіти в діяльнісному вимірі» і розгляд цього результату з погляду затребуваності в суспільстві, забезпечення спроможності випускника школи відповідати новим запитам ринку, мати відповідний потенціал для практичного розв’язання життєвих проблем, пошуку свого «Я» в професії, в соціальній структурі.

Отже, компетентність необхідно розглядати як інтегровану, комплексну характеристику, що поєднує знання, уміння та навички, здібності і риси особистості, показники загальної культури, вміння виконувати обов’язки.

Набуття учнями системи знань, умінь та навичок спрямовано на формування їх компетенції. Тому компетентність і шляхи її формування слід розглядати як результат навчання.

Розглянемо трирівневу ієрархію компетентностей (Додаток 1)

Ключові компетентності належать до загального змісту освіти, загально- предметні компетентності – до певного кола навчальних предметів та освітніх галузей. Предметні компетентності – частки стосовно двох попередніх рівнів компетентності, що мають конкретний опис і можливість формування в межах навчальних предметів.

Основою для більш конкретних та предметно орієнтованих компетентностей є ключові, які є над предметними та багатофункціональними, мають високий ступінь універсальності й використовуються у повсякденному житті. Концепція ключових компетенцій передбачає:

5. Формування і розвиток когнітивних якостей: уміння відчувати навколишній світ, установлювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати і обробляти отриману інформацію;
5. Розвиток креативності: творчість, гнучкість розуму, чуйність до протиріч;
5. Розвиток комунікативних якостей: взаємодія з іншими людьми, інформаційними потоками та об’єктами навколишньої природи;
5. Формування організаційно-діяльнісних якостей: здібність усвідомлювати мету, вміння її пояснювати, організовувати її досягнення;
5. Розвиток світоглядних якостей, формування емоційно-ціннісних установок та здатності до самопізнання і самовдосконалення

Орієнтовна класифікація ключових освітніх компетентностей (за Куцієнко О. Г.)

3. Методичний аспект компетентнісного уроку