1. Ганс Крістіан Андерсен народився у місті Оденсе (Данія) в сім’ї бідного шевця. Батько мав здібності та потяг до мистецтва, але змушений був заробляти на життя тим, що шив та ремонтував взуття. 2. Мати була пралею.Гордістю її родини була неймовірна чистота в домі та тюльпани, які вона вирощувала в ящиках та вазонах на підвіконні. 3.У дитинстві Ганс Крістіан дуже любив гратися з ляльками. Він сам шив для них одяг, тому мати була впевнена, що син у майбутньому стане кравцем. 4, А хлопчик дуже любив складати казки. У домі Андерсенів був тільки один слухач - старий кіт Карло. Але кіт мав один недолік: він часто засинав, не дослухавши казку. Та Ганс Крістіан ніколи не ображався на нього, бо кіт ніколи не сумнівався в існуванні відьом, тролів та інших казкових персонажів. 5. Андерсен мріяв стати актором, тому 14-літнім хлопчиком вирушив до Копенгагена та влаштувався на роботу у Королівський театр. Але згодом втратив голос, а з ним і роботу. 6. У Копенгагені Андерсен почувався "гидким каченям": без грошей, у порваних черевиках та латаному-перелатаному сюртуку. 7. Актором Андерсен так і не став, але захоплення театром привело його на шлях літературної творчості. Він писав п’єси, романи, казки. І саме казки принесли йому славу. Під час подорожі Європою його вразило шанобливе ставлення до нього (він побачив свій уквітчаний портрет). 8. Вдячні данці увічнили казкових героїв Адерсена в пам’ятниках. А скульптура Русалоньки давно стала символом Данії. 9. Щороку 2 квітня, у день народження Великого Казкаря, проголошуються лауреати Золотої медалі Андерсена.
1. Ганс Крістіан Андерсен народився у місті Оденсе (Данія) в сім’ї бідного шевця. Батько мав здібності та потяг до мистецтва, але змушений був заробляти на життя тим, що шив та ремонтував взуття. 2. Мати була пралею.Гордістю її родини була неймовірна чистота в домі та тюльпани, які вона вирощувала в ящиках та вазонах на підвіконні. 3.У дитинстві Ганс Крістіан дуже любив гратися з ляльками. Він сам шив для них одяг, тому мати була впевнена, що син у майбутньому стане кравцем. 4, А хлопчик дуже любив складати казки. У домі Андерсенів був тільки один слухач - старий кіт Карло. Але кіт мав один недолік: він часто засинав, не дослухавши казку. Та Ганс Крістіан ніколи не ображався на нього, бо кіт ніколи не сумнівався в існуванні відьом, тролів та інших казкових персонажів. 5. Андерсен мріяв стати актором, тому 14-літнім хлопчиком вирушив до Копенгагена та влаштувався на роботу у Королівський театр. Але згодом втратив голос, а з ним і роботу. 6. У Копенгагені Андерсен почувався "гидким каченям": без грошей, у порваних черевиках та латаному-перелатаному сюртуку. 7. Актором Андерсен так і не став, але захоплення театром привело його на шлях літературної творчості. Він писав п’єси, романи, казки. І саме казки принесли йому славу. Під час подорожі Європою його вразило шанобливе ставлення до нього (він побачив свій уквітчаний портрет). 8. Вдячні данці увічнили казкових героїв Адерсена в пам’ятниках. А скульптура Русалоньки давно стала символом Данії. 9. Щороку 2 квітня, у день народження Великого Казкаря, проголошуються лауреати Золотої медалі Андерсена.