Тема уроку. Марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра». Незвичайні пригоди звичайного бешкетника Мета уроку: подати учням відомості про життя та творчість американського письменника Марка Твена, розкрити історію створення повісті, ввести поняття «автобіографічний твір»; розвивати пізнавальну активність учнів; виховувати розуміння тісного зв'язку життя і творчості письменника. Обладнання: ноутбук, мультимедійна презентація, картки з тестовими завданнями Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Кожна людина колись була дитиною. Всі ми родом з прекрасної країни Дитинство, всі ми також були дітьми, балувались, гоняли голубів, боялись темряви, долали страх випробуваннями. Та чомусь часто дорослі забувають про своє дитинство, про свої витівки та починають повчати своїх дітей, забороняючи робити ті витівки, які самі робили. І тоді Дитинство назавжди , на жаль, відходить у минуле. Добре, що деякі мудрі дорослі, а саме письменники, люблять писати книги, вигадуючи різноманітні пригоди , або пригадуючи їх зі свого Дитинства. А ми, читаючи ці книжки, можемо дізнатись, якою ж була їхня країна Дитинства.
Дитинство героїв одного з найвідоміших американських письменників Марка Твена, з життям і творчістю якого ми сьогодні познайомимося, було неспокійним, з пригодами і несподіванками. ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку. (слайди 1,2) ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.
30 листопада 1835 року у селищі Флорида (штат Міссурі) у родині Джона Маршалла Клеменса народилась п’ята дитина (за деякими джерелами – шоста) – син Семюель, якому за велінням долі випало стати відомим письменником Марком Твеном (слайд 3).
Робота з портретом
Погляньте на портрет Марка Твена у зрілому віці і спробуйте уявити, яким він був у дитинстві
(Відповіді учнів) Слово вчителя.
У "Пригодах Тома Сойєра" Марк Твен спробував воскресити проведені в Ганнібалі дитячі роки, які, попри всі незгоди, що їх судилося пережити його родині, збереглися в пам'яті як ідилія — містечко, що купається в сонячному мареві, лісисті пагорби, на схилах яких він з друзями грався в розбійників, а перед містом — велична широчінь Міссісіпі.
Біографи вже давно встановили, що більшу частину пригод Тома Сойєра автор пережив сам у віці свого героя. Неподалік від Ганнібала справді існував безлюдний острів, куди хлопчаки тікали, щоб сховатися від "цивілізації" дорослих, або ж ховалися в печерах поблизу містечка. В Ганнібалі, у натовпі босоногих хлопчаків, він уперше зустрів прототипів своїх майбутніх героїв — Тома Сойєра, Гекльберрі Фінна, Джо Гарпера. Був у Ганнібалі й індіанець Джо, що ледь не вмер від голоду, заблукавши в одній із печер.
Дружба Семюеля Клеменса з маленьким волоцюгою Томом Бленкеншипом, згодом увічненим ім'ям Гекльберрі Фінн, стала однією з найяскравіших згадок у житті, попри заборону дорослих дружити з ним. Та малий Сем порушував заборони ледь не щодня. Він випробовував на котові ліки, що призначалися йому самому, жахав матір, приносячи додому вужів і кажанів. Часто йому вдавалося уникнути заслуженої кари, і він разом з друзями мріяв про повторення подвигів Робін Гуда та пригод Робінзона Крузо.
У спогадах Твена ці епізоди його дитинства повиті ореолом, тому він не раз звертався до них у своїх творах.
(слайд 4)
Коли Сему виповнилось 12 років, помер батько. Семюель почав працювати. Спочатку був робітником у друкарні, потім лоцманом на Міссісіпі. Працюючи лоцманом, він часто чув: «Марк твен», що в перекладі означало: «відмітка два», тобто глибина, достатня для проходу суден, «шлях вільний». Так з’явився псевдонім письменника. З 1863 року всі твори, які він написав, мали підпис Марк Твен.
Словникова робота (слайд 5)
Псевдонім - вигадане ім'я;
(Справжнє ім’я письменника - Семюель Ленхгорн Клеменс).
Лоцман - спеціаліст, що проводить корабель в межах певної території плавання.
(слайд 6)
Найвідомішими книгами Марка Твена стали «Пригоди Тома Сойєра», «Пригоди Гекльберрі Фінна», «Принц і злидар», «Янки із Коннектикуту при дворі короля Артура».
(слайд 7)
У маленькому американському містечку Ганнібал стоїть відлитий з бронзи пам’ятник – два веселі хлопчики, босі, у подертих штанях. Ці двоє бешкетників – нерозлучні друзі Том Сойєр і Гек Фінн.
(слайд 8)
"Пригоди Тома Сойєра" - надзвичайно цікава, захоплююча і світла книжка. Марк Твен писав її, згадуючи власне дитинство. А твір, який написаний на основі власного життя називається автобіографічним. Теорія літератури. (слайд 9)
(учні записують у зошити)
Автобіографічний твір - літературний жанр: опис власного життєвого шляху на основі спогадів.
Повість — епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням
(слайд 10)
Марк Твен говорив, що в повісті «Пригоди Тома Сойєра» він розповів про власні витівки. Під іменем тітки Полі письменник зобразив свою матір, під іменем Беккі – одну із своїх шкільних подруг, з якою одного разу заблукав у страшних лабіринтах печери недалеко від містечка Ганнібала. Дівчинку звали Лаура Хокінс, і вони мало не загинули. Вона пережила Марка Твена на18 років. Як цінну реліквію зберігала фотографію двох літніх людей з підписом: «Том Сойєр та Беккі Тетчер»
Як же створювалася ця книга?
(Повідомлення учня-літературознавця)
В 1875 році Марк Твен почав писати "Пригоди Тома Сойєра" — книгу, якій судилося увійти до скарбниці світової літератури. Спочатку він думав, що ця книга не для дітей, що її читатимуть тільки дорослі. Через якийсь час навіть заявив, що цей твір — для хлопчиків і дівчаток. Така невизначеність була, безумовно, не випадковою. Одним з об'єктів нищівної критики письменника стала тогочасна дитяча література. На момент появи "Пригод Тома Сойєра" поширеним жанром дитячої літератури були так звані книги для недільної школи. Писалися вони у сентиментально-набожній манері, розповідаючи про гарних дітей, які підуть до раю, і про поганих, що, звичайно, закінчать життя на шибениці. Традиційним героєм цих книжок був доброчесний, побожний та кволий від хвороби хлопчик, що встигає перед смертю навернути на праведний шлях маленького негідника, який не бажає відвідувати недільної школи.
Книга Твена була полемічно спрямована проти такої літератури, пародіювала її, стверджуючи любов до свободи, до всього чистого, здорового, світлого в людині. Ці ідеї письменник втілив в одному з найчарівніших образів своєї творчості — в образі відчайдушного шибеника Тома.
V. Закріплення
Створення анкети твору.
(слайд 11)
1. Автор, назва, рік видання. Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра» (1875)
2. Жанр. Повість
3. Головні герої: тітка Поллі, Том Сойєр,
Сід – брат Тома; друзі Тома (Гекльберрі Фінн, Джо Гарпер, Беккі Тетчер), індіанець Джо, Мефф Поттер, вдова Дуглас
(слайд 12)
3. Елементи сюжету
А. Експозиція: покарання Тома тіткою Поллі. Б. Зав’язка: на кладовищі В. Розвиток дії: муки сумління Тома та Гека; хлопчаки на острові; несподіване повернення хлопців; благородний вчинок Тома в школі Г. Кульмінація: Том у суді; нові розваги — пошуки скарбів; Том і Беккі в печері Д. Розв’язка: загибель індіанця Джо; Том і Гек розбагатіли
(слайд 13)
4. Тема. Захоплюючі пригоди Тома та його друзів
5. Основна думка. Уславлення радісного світу дитинства, дружби, щирості, небайдужості, взаємодопомоги.
(слайд 14) 6. Висновок. Твір вчить у будь-яких складних ситуаціях залишатися оптимістом, зберігати спокій, бути готовим прийти на допомогу, уміти радіти із звичайних речей
(слайд 15) Переклади творів Марка Твена
Українською мовою твори Марка Твена почали перекладати ще за його життя, Серед відомих перекладачів книжки «Пригоди Тома Сойера» — Марія Грінченко, Юрій Корецький, Володимир Митрофанов, Інна Базилянська. Твір «Пригоди Гекльберрі Фінна» став відомий читачам завдяки перекладу Ірини Стешенко, а «Принц і злидар» українською переклала Марія Рябова
(слайд 16)
Цікаво знати.
У США створено два музеї Марка Твена. Один розташований у місті його дитинства — Ганнібалі (штат Міссурі), а другий — у Гартфорді (штат Коннектикут). Музей у м. Ганнібалі називають "Домом Тома Сойєра".
VІ. Рефлексія
Тестова робота зі світової літератури. (слайд 17)
Тема: Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра»
Мета: визначити рівень навчальних досягнень учнів з опрацьованої теми, узагальнити здобуті знання, перевірити, як учні прочитали твір.
1. Назвіть місто, в якому пройшло дитинство М. Твена, описане в «Пригодах Тома Сойєра»:
а) Уельс;
б) Вашингтон;
в) Ганнібал;
2. З якою професією пов‘язане літературне ім‘я Марка Твена?
а) лоцмана;
б) двірника;
в) кухаря;
3. Завдяки чому Марк Твен став популярним письменником?
а) допомозі рідних;
б) великій сумі грошей;
в) наполегливій праці;
4. Хто опікувався Томом Сойєром?
а) тітка Поллі;
б) старший брат;
в) ніхто;
5. Яка риса характеру допомогла Томові швидко побілити паркан?
а) страх бути покараним;
б) винахідливість;
в) працьовитість;
6. Що побачили Том Сойєр і Гекльберрі Фінн на цвинтарі?
а) кількох привидів;
б) грабіжників, котрі ховали скарб;
в) вбивство;
7. Хто врятував від неминучої смерті Мефа Поттера?
а) Беккі Тетчер;
б) Том Сойєр;
в) Гекльберрі Фінн;
8. Де були сховані скарби, які шукали Том і Гек?
а) у печері;
б) в кімнаті тітки Поллі;
в) на цвинтарі;
9. Чим уявляв себе Бен Роджер, йдучи по вулиці повз Тома?
а) лоцманом
б) судном, капітаном і штурвалом;
в) пароплавом «Велика Міссурі»
10. Якою дитиною у сім‘ї був Марк Твен?
а) першою;
б) п‘ятою
в) в літературі це залишається невідомим;
11. Справжнє ім‘я Марка Твена:
а) Антуан де Сент-Екзюпері
б) Семюель Ленхгорн Клеменс
в)Джозеф Редьярд Кіплінг;
12. «Пригоди Тома Сойєра», це твір, який належить до жанру:
а) повість;
б) оповідання;
в) казка.
Слухай, я йду купатися. А ти не хочеш? Та ні, ти, мабуть, краще попрацюєш, еге ж?
Що ти називаєш працею?
А оце що – хіба не праця?
Ну що ж, може, праця, а може , й ні. Я знаю тільки, що Томові Сойєру вона до вподоби.
Ха, можна подумати,що тобі й справді подобається білити!
Чи подобається? А чомби й ні? Хіба нам кожного дня випадає білити паркани?
Слухай, Томе, дай і мені трохи побілити.
Та ні, Бене, мабуть нічого не вийде. Розумієш, тітка Полі дуже прискіпується, до цього паркана – він же виходить на вулицю. Його треба ретельно побілити. Певно, так зуміє хіба один хлопець на тисячу, а може, і на дві тисячі.
Та невже? Ой Томе, ну дай мені спробувати… Хоч трішечки. Якби це ти мене просив, я б дав.
Бене, та я б з охотою, слово честі, але ж тітка Полі… Он і Джім хотів білити, а вона не дозволила, і Сід хотів, і Сідові не дозволила
Ну дай спробувати… я віддам тобі яблуко
Та ні
Я віддам тобі все
Біли
Для всіх: повторити вивчені поняття «повість», «псевдонім», «автобіографічна повість»; перечитати розділ «На кладовищі» VІІІ. Підсумок уроку Метод «Незакінчене речення»
