Тема уроку:    Бертольт Брехт. Життєвий і творчий шлях письменника.. Брехт як драматург-новатор. «Епічний театр» Брехта, його теоретичні засади й творча практика

Мета уроку:    Ознайомити учнів із основними етапами життєвого шляху       Б. Брехта; розвивати теоретико-літературні поняття, зокрема про епічний та драматичний театр; пробуджувати в учнів інтерес до різних видів театрального мистецтва

Обладнання: мультимедійний проектор, ноутбук, Державні символи Німеччини,  кросворд «Німеччина», підручники.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

• Чи знаєте ви, державні символи якої країни представлені на цих малюнках? (Німеччини)

• Що ви знаєте про Німеччину з уроків історії, музики та світової літератури?

Розв’язування кросворда.

                              Німеччина

1. Столиця Німеччини (Берлін)
2. Німецький письменник доби Просвітництва (Гете)
3. Філософська, економічна, соціально-політична теорія, засновником якої є Карл Маркс  (марксизм)
4.  Рейхсканцлер Німеччини від 1933 до 1945 року, провідник Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини. (Гітлер)
5. Річка в Німеччині (Одер)
6. Автор драми «Вільгельм Телль» (Шиллер)
7. Німецький письменник, автор оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» (Белль)
8. Родоначальник німецької класичної філософії (Кант)
9. Перший канцлер Німецької імперії (Бісмарк)
10.  Ситуація, вислів, твердження, що  не має логічного пояснення (парадокс)
11.  Німецький філософ ХІХ ст., який створив систематичну теорію діалектики. (Гегель)
12.  Парламент у Німеччині (рейхстаг)
13.  Німецький композитор, автор «Місячної сонати» (Бетховен)

• Яке із слів-відповідей, на вашу думку, не має відношення до іторії Німеччини?  (парадокс)
• Яке ім’я ви прочитали у виділених клітинках?   (Бертольт Брехт)     

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

         Слово вчителя. Отже, Бертольт Брехт і парадокс… Бертольт Брехт, відомий   німецький драматург, полюбляв парадокси. Так наприкінці Першої світової війни він «пожартував», змінивши в документах у своєму імені літеру «д» на «т». Ніхто не звернув на це увагу. Відомо, що в німецькій мові всі іменники пишуться з великої літери, але Брехт ще в юності, як і дехто з німецьких авангардистів початку ХХ століття, відмовився від великих літер на письмі, скасував розділові знаки, залишивши лише знак питання та – хіба що заради жарту – знак оклику.  Чим був цей його бунт – епатажем чи прагненням докорінно змінити світ мистецтва? Що його не влаштовувало в традиційному театрі? На ці запитання ми спробуємо знайти відповіді на сьогоднішньому уроці.

ІV. Повідомлення теми, мети уроку

V. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

Демонстрація портрету письменника

 Коментар учителя. Зовнішність Б. Брехта суперечила уявленню про нього як письменника. Послухайте, як Брехта описував сучасник письменника Б.Райх: «Він ходив у штанях із грубої тканини, носив щось на зразок блузи і насунутий на лоб шкіряний кашкет. Худорляве тіло, точно виліплений череп. Глибоко запалі, загрозливі очі. Важко було уявити, що вони спроможні вкриватися паволокою «утаємниченого творчого натхнення», але цілком можливо було уявити, як вони можуть зламати волю співрозмовника.    

Мультимедійна презентація «Життєвий і творчий шлях німецького письменника Бертольта Брехта»

слайд 1                                                                  слайд 2

                            Словникова робота

«Його п’єси свідчать про те, що перед нами справжній Митець», - сказав      З. Мельхінгер. Спробуємо з’ясувати значення слова «митець»

МИТЕЦЬ, тця, чол.

1. Той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва.
2.  Людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер

(Академічний тлумачний словник (1970—1980))

                Асоціативний кущ «Брехт-митець»

       слайд 3

Бертольт Брехт народився 1898 року в Аусбурзі в родині фабриканта. Його виховували як панську дитину, а він чомусь віддав свої симпатії бідним і знедоленим.

1916 p. у гімназії, де навчався Б. Брехт, задали твір на тему, зазначену словами Горація: «Dulce et decorum est pro patria morire»(«Солодко й почесно померти за вітчизну»). Цей твір гімназисти мали писати на тлі безглуздої Першої світової війни, в яку була втягнута їхня батьківщина. Виконуючи завдання, Брехт, зокрема, висловив таку думку: «Твердження, ніби вмирати за батьківщину солодко й почесно, можна розглядати тільки як форму цілеспрямованої пропаганди. Прощатися з життям завжди важко, як у власному ліжку, так і на полі битви, поготів, молодим людям у розквіті сил. Тільки дурні телепні можуть бути настільки марнославними, щоб говорити, ніби легко проскочити через цю темну браму, та й лише до тієї пори, доки вони впевнені, що їхній кінець ще далеко». Звісно, цей твір спровокував скандал, який мало не обернувся для юнака виключенням із гімназії. Його врятувала лише допомога викладача, який заявив, що цей проступок гімназиста-бунтаря був наслідком спричиненого війною нервового потрясіння.

Згодом Брехт стає студентом Мюнхенського університету, де вивчає медицину.

        слайд 4                                                      слайд 5

Влітку 1918 року був  мобілізований до армії, служив кілька років санітаром у госпіталі. Почав писати вірші, п’єси, знайшов і вдячних слухачів – поранених. Особливою популярністю користувався вірш «Легенда про мертвого солдата», за яку фашисти, коли прийшли до влади  1933 року, позбавили його німецького громадянства.

слайд 6

      (Учень читає уривок із вірша «Легенда про мертвого солдата»)

Четыре года длился бой,

А мир не наступал.

Солдат махнул на всё рукой

И смертию героя пал.

Однако шла война ещё.

Был кайзер огорчён:

Солдат расстроил весь расчёт,

Не вовремя ведь умер он.

На кладбище стелилась мгла,

Он спал в тиши ночей.

Но как-то раз к нему пришла

Комиссия врачей.

Вошла в могилу сталь лопат,

Прервала смертный сон.

И обнаружен был солдат

И, мёртвый, извлечён.

Врач осмотрел, простукал труп

И вывод сделал свой:

Хотя солдат на речи скуп,

Но в общем годен в строй…

Кайзер – титул монарха у Німеччині.

Слово учителя. Брехт пише і перші драматичні твори. Починає працювати як драматург, режисер і постановник п’єс. У 1924 році знайомиться із талановитою актрисою Геленою Вайгель, яка стала його дружиною і помічником.

     слайд 7                                                    слайд 8

       Починаючи з другої половини 20-х років у творчому розвитку Брехта намічається злам. Він охоплює всі рівні його духовного життя. Він зближується з комуністичним рухом і залучається до його пропаганди. У цей час митець розробляє концепцію новаторської драми й успішно апробує її в низці  п’єс. Б. Брехт і Г. Вайгель, що блискуче грала провідні ролі в його драмах, стають знаменитостями.

  слайд 9                                                        слайд 10

1933 рік. У Німеччині запалали інквізиторські вогнища: на них горіли книги найсвітліших умів світу, а серед них – і твори Б. Брехта.

На той час письменник уже залишив батьківщину. Він живе у Франції, Швеції, Фінляндії, Данії. І продовжує боротися проти фашизму своїм словом. А нацисти хочуть поквитатися з Брехтом.  (слайд 11)

Талант Брехта знаходить визнання за кордоном.                                                           слайд 12

Двічі поет відвідав Москву, він цікавиться життям у Радянському Союзі, але як це не парадоксально,  Брехт  обирає місцем для подальшого проживання не Радянський Союз, а США.                                               

   Слайд 13        

Слово учителя. Шість років жив письменник у США, але після виходу на сцену його драми «Життя Галілея» 1947 року він змушений був відповідати на запитання сенатської комісії з розслідування антиамериканської діяльності й виїхати з країни.

                слайд 14                                         слайд 15

Повідомлення учня про перебування Брехта у США

У США Брехт продовжує інтенсивно працювати - і як драматург, і як кіносценарист, і як режисер-постановник. Проте умов для повноцінної творчої реалізації в Америці він не мав, адже був тут маловідомим драматургом, до того ж - підозрілим через свої симпатії до комуністичного руху. Деякий час Брехт працював для Голлівуда, однак так і не вписався у тодішню американську кіноіндустрію, що, намагаючись задовольнити потреби масової аудиторії, орієнтувалася насамперед на виробництво сенсаційних бойовиків. Один із брехтівських сценаріїв був брутально спотворений. Обурений драматург розірвав взаємини з фірмою, перекривши собі шляхи до участі в інших, цікавих для нього кінопроектах. За шість років перебування і Америці з'явилося лише кілька його публікацій у газетах та журналах. Жодної книжки Брехт тут не видав.
         У цей час він передруковував свої вірші на машинці, зшивав уі збірки й розсилав друзям. Надсилаючи один із таких зошитів. Брех  із сумним гумором пояснив адресату: «Я дещо соромлюся того, що не можу подарувати їх вам надрукованими, але доводиться миритися із цим поверненням до раннього середньовіччя».
         Неприємні враження від життя в Америці не могли розвіяти ані вечір творчості письменника, влаштований його  друзями в одному з найбільших концертних залів Нью-Йорка, ані вистави кількох його п'єс. Зрештою, Брехт підпав під чергову хвилю «полювання на відьом»: в Америці розпочалася кампанія переслідування осіб, що підозрювалися у зв'язках із комуністами. У вересні 1947 р. його викликали на допит у комісію конгресу, що було тривожним сигналом, -  надалі залишатися в цій країні було вкрай небезпечно.
          30 жовтня 1947 p. Головний слідчий комісії - енергійний і наполегливий Стріплінґ, який звик викривати, дошкуляти запитаннями, провокувати допитуваних на «ображення конгресу». Крім нього, у допиті беруть участь перекладач і два адвокати. Брехт люб'язно вітається. Конгресмени зацікавлено дивляться на нього. Такого дивного суб'єкта вони ще не бачили. Сіра куртка, залізні окуляри, погано виголений, говорить англійською з незвично різким акцентом, постійно переходячи на німецьку; старомодно чемний і на кожне запитання відповідає надто докладно й серйозно. Одне слово, дивак. Та й зрозуміло: пише віршики, п'єси, мабуть, заробляє небагато, до того ж емігрант із Німеччини - є від чого вдатися до чудацтв...
            Стріплінґ насідає - хіба містер Брехт не писав революційних віршів, п'єс та інших творів? Він відповідає спокійно й детально. Як противник Гітлера і його режиму, він писав так, аби сприяти падінню цього режиму, і це, звісно, можна вважати революційною спрямованістю. Голова стримує слідчого. Не можна осуджувати людину за те, що вона виступала проти держави,  з  якою Америка воювала і ще досі не встановила мирних відносин.
            Стріплінґ запитує про п'єсу «Надзвичайна міра», адже вона є явно комуністичною. Брехт докладно пояснює, що це п'єса «повчальна», заснована на давній японській релігійній драмі. Замість «Надзвичайної міри» він починає переказувати фабулу іншої повчальної п'єси. Стріплінґ не помічає підміни... Брехт змінює кінець п'єси й починає розлого тлумачити її зміст. Він доводить, що це все ж таки антигітлерівська п'єса. Стріплінґ намагається виявити суперечності у відповідях Брехта, але той так старається розтлумачити все це голові й перекладачеві, який весь час має допомагати, позаяк допитуваний забуває і плутає англійські слова. Він так захоплено й розлого розмірковує про давньояпонський театр і загальні проблеми мистецтва, що всі члени комісії втомлюються від нудних, на їхній погляд, філософських мудрувань. Добродушний і балакливий дивак починає їм подобатися. Він так кумедно несе цю наукову нісенітницю, яка здається йому важливою, так кумедно плутається в англійських фразах, перемішуючи їх з німецькими словами: не дивно, що публіка весь час хихоче...
            Тим часом Стріплінґ не здається. Він цитує вірші з п'єси «Мати», інсценізованої Брехтом за романом Горького. Це ж явно революційні, комуністичні пісні, і музику до них написав комуніст Айслер.
            Брехт вже остаточно зрозумів, у чому його намагаються звинуватити. По виразу обличчя Стріплінґа він бачить, що той думає, ніби розіграв козирну карту... Тому Брехт починає детально говорити про вірші... Докладно й палко він пояснює, чому наведені Стріплінґом цитати є невірними. Це ж погані переклади. Він втягує перекладача у детальне обговорення окремих слів і зворотів. Репортери у залі голосно регочуть. Голова поспіхом дякує містеру Брехту за відвертість і добру волю й закінчує засідання...
За кілька днів після допиту, набивши кишені мікрофільмами та рукописами, Брехт разом із дружиною та донькою від'їжджають до Швейцарії, де вони проживуть ще кілька місяців перед поверненням до Німеччини.

    слайд 17

Здійснилася мрія про повернення на батьківщину. Брехт переїжджає до Берліна, сподіваючись, що у соціалістичній Німеччині він матиме найкращі можливості для творчості. Він і його дружина отримали власний театр «Берлінер ансамбль», що швидко завоював славу новаторського.

  слайд  16    

В останній період   творчості визнання    Брехта стрімко зростає. Він стає лауреатом міжнародних премій, його обирають членом Академії мистецтв, його драми набувають дедалі більшої популярності.                         

  слайд 17

Однак на тлі інтенсивної режисерської праці різко погіршується здоров’я письменника. Попри патологічну слабкість Брехт до останніх днів працює. 10 серпня 1956 року він відвідує репетицію у театрі. Втім, погане самопочуття змушує його залишити залу. Ще кілька днів він проводить удома, переглядаючи свої рукописи. 14 серпня Брехт пішов із життя.

       слайд  18

У будинку, де народився видатний письменник, створено музей Брехта.

слайд 19                                              слайд 20

Запитання  до класу

• Яким ви уявляєте собі письменника за цією розповіддю? Назвіть визначальні риси його характеру?
• У яких вчинках Б. Брехта виявився його бунтівний характер?
• У чому трагізм долі драматурга?
• Скільки років тривав період еміграції Б. Брехта?
• Який символ зображено на малюнку? Як це стосується Б. Брехта?
   

Слово учителя. Бертольт Брехт став засновником теорії «епічного театру». Брехт заговорив  про необхідність створення  «бойового мистецтва» - мистецтва, яке б змусило  людину визначити власну позицію в житті. Глядач повинен думати, аналізувати, приймати рішення, тоді як роками народ примушували не думати, а виконувати накази.

У своїй програмній праці «Сучасний театр – театр епічний» Брехт подав схему, у якій порівнює драматургічну й епічну форми театру.

Робота з таблицею.

Одним із стрижневих принципів теорії та практики епічного театру Брехта став ефект відчуження. Митець, застосовуючи ефект відчуження, позбавляє вже відоме явище його звичності, побутової заяложеності, показує його в несподіваному ракурсі.

«Займи позицію»

Так                                Певною мірою                             Ні

• Як ви думаєте, чи був для глядачів «епічний театр» цікавішим за звичайний драматичний?

VІ. Закріплення знань, умінь, навичок

• Поставте запитання своїм однокласникам стосовно розглянутої теми уроку.

VІІ. Домашнє завдання

Знати біографію Б. Брехта.

Прочитати драму «Життя Галілея»

Подумати над питанням: «Чи повинен нести вчений моральну відповідальність за наслідки своїх наукових досліджень?»

VІІІ. Підсумки уроку

Продовжте речення

• На уроці ми познайомилися…
• Найбільше в біографії Б. Брехта мене вразило…
• Драматургія для мене – це такий жанр …
• Про «епічний театр» у мене склалося враження …